|
|
 
11.09.2021__________
Той самий Макаров
«Він побудував ціле місто завбільшки з Дніпродзержинськ… він спорудив кращий в країні Льодовий палац … він, нарешті, створив найкращі в світі носії для ядерного щита Батьківщини… він шістдесят з вісімдесяти років працював як віл, а отримав пенсію «технічки». Так писав у своїй статті про цю людину керівник прес-служби ДП «ВО Південний Машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» Всеволод Копійко.
Людина, чиє прізвище довгий час не знав ніхто, але з якою радились і Микита Хрущов і Михайло Горбачов. Легендарний директор вітчизняного ракетобудування, геніальний організатор специфічного виробництва Олександр Максимович Макаров, який стояв біля витоків народження першої дніпропетровської ракети розробки Королева, яку називали «одиницею».
12 вересня виповнюється 115 років з дня народження Генерального директора виробничого об'єднання «Південний машинобудівний завод», почесного громадянина нашого міста, Лауреата Ленінської й Державної премій, двічі Героя Соціалістичної Праці, Заслуженого машинобудівника України, кавалера ордена Ярослава Мудрого Олександра Максимовича Макарова. До його 100-річного ювілею Всеволод Копійко видав книгу-літопис під назвою «Портрет без ретуши» . Це портрет не тільки головного героя повісті – Олександра Макарова, але і портрет тієї епохи і легендарного заводу «Південмаш». У виданні зібрані спомини людей, що у різні роки співпрацювали з генеральним директором. Кожен розповідає про нього по-своєму, але усі підкреслюють, що це була неповторна людина і талановитий керівник. Книга написана з глибокою пошаною до головного героя.
У тому ж році письменник і журналіст Володимир Платонов у книзі-біографії «Макаров» віднайшов і оприлюднив досі невідомі широкому загалу архівні документи, зокрема, ті, що стосуються судового процесу над Олександром Максимовичем і дворічного перебування його у сталінському концтаборі. Важливими стали особисті зустрічі і бесіди з Макаровим, його колегами, друзями та його дочкою Оленою Ларіоновою, яка надала допомогу у відборі світлин із сімейного архіву. У пам'яті автора книги Олександр Макаров залишився таким:
«Хто йому дав це прізвисько, я не знаю. Але всі шанобливо називали — Дід. Це такий дід, який сам не спить й іншим не дає. Ходив по заводу, літав на полігони, по чотири-по п'ять місяців був у відрядженнях. І взагалі то він був дуже доброю людиною. Зла ніколи не тримав».
Запрошуємо до бібліотеки усіх, хто хоче більше дізнатись про історію ракетобудування у нашому місті та всесвітньовідому і харизматичну постать Олександра Макарова.
|
 
|
