19 березня – 105 років тому (1908 р.) у с. Семенівка на
Дніпропетровщині народився Сергій Олексійович
Завгородній
Однією з найзначущіших постатей Придніпров’я літературного
можна назвати Сергія Завгороднього. Він майстер як барвистої
жанрової замальовки, так і глибокої психологічної ситуації.
|
|
84(4Укр)6
З13
Завгородний, С. А.
Антон Негнибеда: повести / Сергей Завгородний. – М.:
Сов. писатель, 1972. – 392 с.
У центрі твору – образ бідняка Антона. Нелегку школу життя
відбув герой, навчився ненавидіти кривду й гніт, усіх п’явок
людських. Антон співчуває революційним перетворенням, що
відбуваються на селі, сам бере участь у поділі глитайської
землі. Та одержавши свій наділ і майно, він підпадає під владу
землі, власності.
|
|
84(4Укр)6
З13
Завгородній, С. О.
Краса дівоча: повісті / Сергій Завгородній. – К.:Дніпро,
1968. – 432 с.
Герої повісті – комсомольці Надя та Вадим, що виконують
відповідальне завдання зв’язківців ЦК КП(б)У на тимчасово
окупованій території, своєю душевною чистотою,
цілеспрямованістю, самовідданістю
|
|
84(4Укр)6
З13
Завгородній, С. О.
Мати наша, мати: повісті / Сергій Завгородній. – Д.:
Промінь, 1973. – 292 с.
Повісті, що складають цю книгу, присвячені оспівуванню краси
материнської любові, котра осяває життя непомеркним сяєвом.
Автор шукає джерела героїзму жінок, доля яких була обпалена
вогнем найжорстокішої з воєн.
|
|
84(4Укр)6
З13
Завгородній, С. О.
Пора красування: повісті / Сергій Завгородній. – Д.:
Промінь, 1987. – 304 с.
Роман “Золото і кров Сінопа” починається дещо традиційно як
для українського історичного твору, та вже за кілька розділів
від традиційності не залишається й сліду. Натомість у сюжет
вплітаються елементи неймовірного, дивовижного, часом
фантастичного, але такого, що не руйнує історичної правди.
Елементи ці можна назвати скоріше невідомою (або маловідомою)
реальністю.
|
|
84(4Укр)6
З13
Завгородній, С. О.
У грозову ніч: повість, притчі / Сергій Завгородній. –
Д.:Промінь, 1968. – 268 с.
До книги увійшли повість «У грозову ніч», про будівництво
моря у південному степу, та «Степові притчі», в яких
письменник на яскравих життєвих історіях, зібраних ним у
післявоєнні роки, розкриває силу людського духу,
всемогутність нашого життя, правда якого часто звучить як
поетична легенда.
|
|
На головну
|