Бібліотека ДНУ, віртуальна виставка до 150-річчя від дня народження Василя Стефаника

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

8.02.2021__________

«Я душу пустив у душу народу…»
(до 150-річчя від дня народження Василя Семеновича Стефаника)

Стефаник

«Василь Стефаник був плоть від плоті, кість від кості трудового народу. Він горів його болем, страждав його стражданнями… Ми шануємо пам'ять Василя Стефаника як прекрасного письменника і громадянина, кришталево чесну людину»

(Максим Рильський»)

Ім'я Василя Стефаника вимовляється з особливою любов'ю. Він увійшов в історію не лише української, а й світової літератури як автор правдивих соціально-психологічних новел з життя галицького селянства під владою Австро-Угорської монархії, а згодом шляхетської Польщі.
Андрій Головко говорив, що не буде ніяким перебільшенням сказати, що з усієї плеяди галицьких та й наддніпрянських письменників початку XX століття саме Василь Стефаник міг би з особливою підставою і правом поставити епіграфом до всього творчого доробку оті прекрасні Шевченкові слова, які він сказав колись про себе:

«Возвеличу
Малих отих рабів німих
І на сторожі коло них
Поставлю слово»

 Уся творчість Василя Стефаника і є оте мужнє слово на захист і во славу свого народу.

I. Життєвий шлях Василя Стефаника

«Я робив, що міг. Перетоплював це мужицьке слово, яке мав біля себе, аж пальці мені викручувались з болю… І все, що я писав, мені боліло»

(Василь Стефаник)

Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 року в селі Русові на Прикарпатті (Снятівський повіт на Станіславщині, тепер Івано-Франківська область), в родині заможного селянина. Батько його, засліплений жадобою до збагачення, жорстоко визискував наймитів і навіть членів родини. Дитинство Василя минуло серед бідняцької дітвори, з якою він пас худобу.
В сім років батько записав Василька до сільської школи. Влітку хлопець допомагав у роботі дорослим, а коли кінчалися польові роботи, ходив до сільської школи. У 1883 році вступив до Коломийської гімназії. І в школі, і в гімназії Стефаник відчув соціальну нерівність. І вчителі, і паничики-учні глузували, знущалися з селянських синів. Там передові гімназисти утворили свій гурток; потай від учителів збиралися за містом, щоб прослухати доповідь, обговорити прочитану книгу чи власні літературні спроби. У вільний час гуртківці розходилися по селах для просвітницької й агітаційної роботи та запису народної творчості.
Виключений 1890 року з Коломийської гімназії Стефаник, слідом за Лесем Мартовичем, переходить до Дрогобицької гімназії. Там він продовжує брати участь у таємному гуртку і в агітаційній роботі на селі. Серед гімназистів ходили цілі легенди про І. Франка. Стефаник спеціально пішов до Нагуєвич, де жив тоді Каменяр, щоб познайомитись з ним. Відтоді почалася щира дружба двох письменників.
Закінчивши гімназію і виконуючи волю батька, восени 1892 року Василь вступив на медичний факультет Краківського університету.
З осені 1897 року в буковинській і галицькій періодиці починають з’являтися його новели. На початку 1899 року в Чернівцях вийшла збірка новел «Синя книжечка», яка одразу привернула до себе увагу. Польський вчений Морачевський перекладає новели на польську, а Ольга Кобилянська – на німецьку мови. 1900 року у Львові з’являється друга збірка – «Камінний хрест», а 1901 року – збірка «Дорога».
1 січня 1900 року померла мати Стефаника. Письменник тяжко переживав втрату найдорожчої людини і сам занедужав. Коли трохи покращало, він пише новели «Палій» і «Кленові листки». Та величезне напруження знову привело до загострення хвороби. Через хворобу, а в основному через те, що медицина не подобалась Стефаникові, він наприкінці 1900 року залишає університет і зовсім виїздить із Кракова.
У вересні 1903 року Стефаник у складі делегації Галичини поїхав у Київ, а звідти в Полтаву на відкриття пам’ятника І. Котляревському. Тут він зустрівся з Лесею Українкою , М. Коцюбинським, М. Старицьким, М. Лисенком, В. Самійленком та іншими діячами культури.
В січні 1904 року він одружився з давньою приятелькою Ольгою Гаморак і оселився в тестя в с. Стецеві (неподалік від Русова), взявши на себе всі господарські турботи.
Від 1908 до 1918 року, аж до розпаду Австро-Угорщини, Стефаник був послом до австрійського парламенту від радикальної партії. Незважаючи на ораторський хист, рідко виступав у парламенті із промовами, одначе дуже пильно виконував свої обов’язки посла на Покутті.
1914 року помирає Стефаникова дружина, і він залишається вдівцем із трьома малолітніми дітьми – Семеном, Кирилом та Юрієм, яких йому помагає виховувати сестра дружини, Олена Плешкан.
Починається Перша світова війна, залишаючи глибокий слід у житті і творчості письменника. Під час першої окупації Галичини військами царської Росії Стефаник залишався у Русові і переховувався у місцевих селян та у близького приятеля – Марка Черемшини. Перед другою окупацією утік з австрійською армією і в 1916 році добрався до Відня, де зупинився у друзів – Левка Бачинського та Ярослава Веселовського.
Велику радість принесла Стефаникові звістка, що 1 жовтня 1928 року уряд Радянської України за заслуги в розвитку літератури призначив йому пенсію. Це була велика матеріальна і моральна підтримка для письменника.
А в січні 1930 року трапилося лихо – частковий параліч надовго прикував письменника до ліжка.
7 грудня 1936 року із його кімнати вийшов ісповідник – отець Михайло Дольний і промовив лише одне слово: «Уже»…
Василя Стефаника – блискучого письменника європейської слави, новеліста, патріота, українця і людини не стало…

	8 Г67 Горак Роман Дмитрович Кров на чорній ріллі: есе-біографія Василя Стефаника / Р. Д. Горак. – Київ: Академія, 2010. – 608 с. 1735160 КСХ Його називали Володарем дум селянських, Мужицьким Бетховеном, а він вважав себе Великим страдником. Над ним висіло прокляття за сподіяний предками злочин – знав, що має спокутувати його. Від того все навколо було чорним, як мужицьке поле. Постійно мучив його неспокій. Ніде не знаходив пристановища. Вчився на лікаря, але не став ним. Був послом до віденського парламенту, але нічого суттєвого зробити не зміг. Жив у боргах. Соромився своєї бідності. Боліли йому людські страждання. Натягував від того струни душі своєї і виливав свій біль на папері. Постійно сумнівався, чи його письмо буде зрозумілим. Франко вважав його своїм наслідником у літературі, критикував тих, хто хотів спримітизувати написане ним. Таким постає Василь Стефаник в есе-біографії Романа Горака «Кров на чорній ріллі».
	8У5 Л50 Лесин Василь Максимович Василь Стефаник / В. М. Лесин. – Київ: Дніпро, 1981. – 150 с. – (Літературні портрети). 1315788 КСХ Василь Стефаник (1871 - 1936) – видатний український письменник, великий майстер стислої соціально-психологічної новели. У книжці популярно розповідається про життя письменника, його ідейно-творчі шукання, аналізуються особливості стилю і самобутність новеліста, простежується місце письменника в історії літератури.
	8У4 П43 Погребенник Федір Петрович Сторінки життя і творчості В. Стефаника / Ф. П. Погребенник. – Київ: Дніпро, 1980. – 350 с. 1256904 КСХ У книзі на основі документальних і архівних даних розповідається про життя і творчість В. Стефаника (1871 - 1936) – видатного українського письменника, співця селянської долі. Дослідження цікаве документальною точністю викладу матеріалу, всебічним висвітленням різних сторін життєдіяльності новеліста.
	8 С79 Василь Стефаник. Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях: альбом / автор-упоряд. Ф. П. Погребенник. – Київ: Рад. шк., 1987. – 144 с. 1463676 КСХ В альбомі висвітлюється життєвий і творчий шлях видатного письменника - Василя Стефаника.
	8У5 С79 Василь Стефаник у критиці та спогадах. Статті, висловлювання, мемуари / упоряд. Ф. П. Погребенник. – Київ: Дніпро, 1970. – 483 с.: іл. 835032 КСХ Збірник «Василь Стефаник у критиці та спогадах» - це перша широка публікація критичних, літературознавчих та мемуарних матеріалів про видатного українського письменника, що належать українським, російським і зарубіжним критикам та історикам літератури.
	8 С79 Стефаник Кирило Васильович Літературно-меморіальний музей В. С. Стефаника / К. В. Стефаник, Б. П. Галюк. – Ужгород: Карпати, 1981. – 46 с. 1742355 КСХ У селі Русові Івано-Франківської області, де народився відомий український письменник, автор психологічних новел про життя західноукраїнських селян кінця XIX - початку XX століття Василь Стефаник, відкрито літературно-меморіальний музей, експонати якого розповідають про життя і творчість видатного новеліста, про вшанування пам’яті письменника.
II. В творчій лабораторії митця «Його новели – як найкращі народні пісні, в яких нема риторики, ані сентиментальності, а тільки наочне, голе, просте, не підфарбоване життя, дуже часто сумна дійсність, але оздоблена золотом найправдивішої поезії» (Іван Франко)
Творчість Василя Стефаника – оригінальне явище світового рівня, ім’я його поправу стоїть поряд з іменами найвизначніших літературних авторитетів. Його творчість не раз порівнювали, зіставляли з творчістю Тараса Шевченко. І. Труш в 1909 році для німецькомовного журналу «Ukrainische Rudshau» лише статтю, де каже, що такі українські письменники як Тарас Шевченко, Іван Франко і Василь Стефаник найкраще відображають характер українського народу. Стефаник, як і кожний великий письменник, має індивідуальне творче обличчя, свій властивий лише йому стиль письма. Він створив короткі психологічні новели, які не обтяжені описом побуту, зовнішніх умов. Індивідуальному стилю Стефаника притаманні гранична стислість вислову, внутрішня динамічність, драматизм. Уся увага зосереджується на відтворенні душевних переживань героїв, викликаних соціальними та морально-побутовими конфліктами. Страждання народу знаходили у чулому серці письменника глибоке співчуття.
	8У Б90 Букса Ірина Творчість та словник малозрозумілих слів Василя Стефаника: монографія / І. Букса. – Київ: Смолоскип, 1996. – 128 с. 1648475 КСХ У посібнику висвітлено життєвий і творчий шлях талановитого українського письменника кінця XIX – початку XX ст. Василя Стефаника, фальсифікацію його творчості радянськими критиками, популярність серед інших народів світу, репрезентовано аналіз перших перекладів його новел на польську мову, подаються методичні поради щодо вивчення творів «Самому собі», «Новина», «Камінний хрест», подано зразок літературного монтажу, словник малозрозумілих слів та приклади з’ясування Стефаникових діалектизмів.
	8У4 Г56 Гнідан Олена Дмитрівна Василь Стефаник. Життя і творчість: посібник для вчителя / О. Д. Гнідан. – Київ: Рад. шк., 1991. – 222 с. 1585301 КСХ Автор розглядає твори класика української літератури Василя Стефаника (1871 - 1936), аналізує новели збірок «Синя книжечка», «Камінний хрест», «Дорога», «Моє слово», «Земля», в яких відтворене життя західноукраїнського селянства на зламі двох століть: за часу першої світової війни та панування Польщі. Багато уваги надається характеристиці творчої манери, стилю письменника.
	8 Г85 Грицюта Микола Сидорович Художній світ В. Стефаника / М. С. Грицюта. – Київ: Наукова думка, 1982. – 199 с. 1754441 КСХ Монографія присвячена питанням традицій і новаторства критичного реалізму в українській прозі. Автор звертається до головних соціальних проблем часу, які лежали в основі характерології української літератури переджовтневого періоду, розглядає філософсько-моральні пошуки В. Стефаника і його сучасників, своєрідність принципів художнього зображення дійсності та особливостей психологізму в новелах В. Стефаника.
	8 Є72 Єрмак Валентина Василівна Творча історія поезій у прозі Василя Стефаника / В. В. Єрмак. – Київ: Наукова думка, 2016. – 147 с. 1759208 КСХ У монографії розглянуто твори видатного українського прозаїка Василя Стефаника (1871 - 1936), жанрово-стильові особливості яких, зокрема потужна лірична складова, дозволили самому автору кваліфікувати їх як поезії в прозі. За життя письменника ці твори так і не вийшли окремим виданням. Усебічно дослідивши спадщину митця, авторка встановила повний корпус цих творів, визначила їх остаточну авторську редакцію, уточнила датування та інші текстологічні параметри, запропонувала цікаву літературознавчу інтерпретацію.
	8У5 Л50 Лесин Василь Максимович Василь Стефаник – майстер новели / В. М. Лесин. – Київ: Дніпро, 1970. – 329 с. 1367612 КСХ Це монографія про Василя Стефаника як людину, громадського діяча і талановитого новеліста, про тривалі й складні ідейно-творчі шукання та формування художнього методу письменника, про його творчу лабораторію і виключну новелістичну майстерність та особливості стилю йдеться в цій книзі.
	8У4 П43 Погребенник Федір Петрович Василь Стефаник у слов’янских літературах / Ф. П. Погребенник. – Київ: Наукова думка, 1976. – 293 с. 1124109 КСХ На тлі творчих зв’язків слов’янських літератур у монографії простежуються шляхи проникнення новелістики В. Стефаника в російську, польську, чеську, словацьку, болгарську, хорватську, словенську літератури. Розглядаються переклади творів, аналіз та оцінки їх у літературній критиці.

III. Новели Василя Стефаника – як найкращі народні пісні

«Строгість, точність, глибина досліджень людського існування робить новели Стефаникові вічно жаріючим огнищем роздумів, переживань, відчуттів. Це вогнище обпікає і наші серця, обпікає серця наших дітей, обпікатиме серця прийдешніх поколінь»

(М. Бажан»)

Творчість Василя Стефаника займає почесне місце в українській літературі. Вона одержала високу оцінку багатьох визначних майстрів художнього слова. Прочитавши перші новели письменника, Іван Франко відразу виділив його серед молодих прозаїків Галичини: «… найбільшим талантом серед тої групи визначається Василь Стефаник, може, найбільший артист, який появився у нас від часу Шевченка. Що визначає всі його оповідання, сильніші й слабші, довші й коротші, обік сильного, як океан, глибокого чуття, що тремтить у кожному слові, чується в кожній рисочці, - так це власне той несхибний артистичний такт, який велить все і всюди задержати міру. Стефаник – абсолютний пан форми».
У кожному його рядку, в кожному слові горить любов до рідного знедоленого народу, і ця любов вселяла в серця простих людей віру і надію на кращі часи.

	84 (4Укр)5 С79 Стефаник Василь Камінний хрест / В. Стефаник; упоряд. І. М. Андрусяк. – Київ: Школа, 2007. – 272 с. – (Б-ка шкіл. класики). 1728255 АХЛ До видання увійшли кращі твори з доробку видатного українського письменника В. Стефаника – короткі психологічні новели, сповнені драматизму і правдивості. Добір поданих текстів обумовлений шкільною програмою з української літератури.
	84 (4Укр)5 С79 Стефаник Василь Твори / В. Стефаник. – Київ: Дніпро, 1971. – 424 с. 1721563 АХЛ До книги увійшли найкращі твори майстра психологічної новели – Василя Стефаника.
	У1 С79 Стефаник Василь Семенович Твори / В. С. Стефаник; передм. В. Лесина. – Київ: Дніпро, 1984. – 173 с. 1412660 АХЛ Василь Стефаник – один з найвидатніших українських прозаїків. У своїх глибоко ліричних, повних драматизму творах він змальовує тяжке життя селянства Західної України, стихійний протест трудівників землі проти нелюдських умов існування.

Література до книжкової виставки «Я душу пустив у душу народу…» (До 150-річчя від дня народження Василя Стефаника)

Виставку підготувала пров. бібліотекар Стець Я.М.

На головну