902
Б84
Боряк Олена Олександрівна
Україна: етнокультурна мозаїка / О. О. Боряк. – Київ: Либідь, 2006. – 328с.: іл..
1710965 КСХ

В етнокультурологічних нарисах, присвячених традиційному буттю пересічного українця XIX – першої половини XX ст., йдеться про свята й будні, звичаї та обряди, повір’я і символіку та багато що інше. Разом зі свідченнями очевидців, узагальненнями дослідників та маловідомим ілюстративним матеріалом із архівів та малярських майстерень усе це складає своєрідну мозаїчну панораму народного світосприйняття.

902
Л17
Лазуренко Валентин Миколайович
Мудрість, дарована вікам / В. М. Лазуренко. – Черкаси: Ваш Дім, 2004. – 52 с.: іл.
1688721 КСХ

Автор розповідає про особливості неповторного та самобутнього етикету українського народу.

902
Л72
Лозко Галина Сергіївна
Українське народознавство / Г. С. Лозко. – 3-е вид. – Харків, 2005. – 472 с.: іл.
1710433 КСХ

Це друге, оновлене і доповнене видання книжки відомого етнолога, кандидата філософських наук Галини Лозко «Українське народознавство», що вперше побачила світ у 1995 р.
Автор не тільки значно розширила коло народознавчих проблем, але і доповнила книгу новими фактичними даними (зокрема розділи про походження українського народу, міфологію, пантеон слов’янських Богів, державну символіку, додано відомості про цілющі рослини і священних тварин тощо). Відтворено давній календар наших пращурів «Коло Свароже», зроблено докладний аналіз Велесової Книги.

902
У45
Українське народознавство: навч. посіб. / Ред. С. П. Павлюк; передмова М. Г. Жулинського. – 3-тє вид., випр. – Київ: Знання, 2006. – 568 с.
1721258 КСХ

Навчальний посібник – колективна праця, що містить відомості про формування й розвиток української нації, етнічну територію та етнографічне районування, багатовіковий досвід і традиції духовної та матеріальної культури українського народу.

II. Український народний календар

Календарні свята та обряди є невід’ємною частиною традиційно-побутової культури. Річний календар українців поділено на чотири пори року, кожна з яких має свою систему свят. Той чи інший празник, у свою чергу, відповідав персоніфікованим покровителям, себто богам, що опікували природні дії або явища. Серед них були верховні (боги) і їх намісники (божки), які «розпоряджалися» вітром, градом, хмарами, квітами, збіжжям тощо.
На київському Олімпі возвеличувалися шість найосновніших статуй – Перуна, Хорса, Дажбога, Стрибога, Симарегла та Мокоші. Кожен з них мав свою «сферу впливу».

Л72
Лозко Галина Сергіївна
Коло Свароже: Відроджені традиції / Г. С. Лозко. – Київ: Український письменник, 2005. – 222 с.
1708291 КСХ

У новій книзі відомого народознавця Галини Лозко розповідається про непересічну значимість народних звичаїв та обрядів, пов’язаних з календарем. Кількаразові зміни літочислення впродовж двох останніх тисячоліть зруйнували основи природного астрономічного календаря, за яким жили наші давні Предки. Галина Лозко вперше в Україні порушила проблему реконструкції дохристиянського календаря Київської Русі.
Міфологія власного народу розглядається авторкою як спосіб пізнання істини, а родова логіка прокладає шляхи осягнення етнічного ідеалу.

902
М17
Максимович Михайло
Дні та місяці українського селянина / М. Максимович. – Київ: Обереги, 2002. – 186 с.
1685012 КСХ

Книжка є найповнішим виданням цінної етнографічної праці славетного українського вченого-енциклопедиста Михайла Максимовича (1804 - 1873). Тут широко й мальовничо зображено народні календарні звичаї й обряди, традиційний селянський побут. Значну частину матеріалів даного видання опубліковано вперше з архівних джерел.

902.7(С2)
П75
Пригорницький В. В.
Народні свята / В. В. Пригорницький. – Ужгород: Карпати, 1989. – 146 с.: іл.

В книзі розповідається про традиційну і сучасну обрядову символіку в народних святах Закарпаття, Прикарпаття і Північної Буковини.

8У
Р15
Радуйся, земле, коляда іде! / Я. Музиченко, К. Міщенко, О. Гайдамака. – Київ: Смолоскип, 2000. – 152с.
1668075 КСХ

У книзі вперше комплексно подаються відомості про традиційні зимові свята в умовах сучасного міста. Це – своєрідний посібник, у якому в легкій, доступній формі викладена багатопланова цікава інформація: описи й поради щодо влаштування вдома зимових свят.
Книжка допоможе читачам зробити на свята багато цікавих приємних сюрпризів родичам, друзям і сусідам. Але найголовніше – вона стане ще одним віконцем у світ народних традицій, які поєднують минуле з майбутнім.

902
С46
Скуратівський Василь Тимофійович
Український народний календар / В. Т. Скуратівський. – 2-ге вид. – Київ: Техніка, 2005. – 384 с. – (Народні джерела).
1705739 КСХ

Чи знаєте ви, як і коли ворожили дівчата, якою була посвята в парубоцтво, як закликали весну наші пращури, коли заготовляли лікарські рослини, якими символами зустрічали Новий рік в Україні? Про ці та інші обряди й звичаї, що вже стали реліктами, ви дізнаєтеся, прочитавши книжку Василя Скуратівського «Український народний календар». Автор зібрав багатющий матеріал про походження назв українських місяців та пов’язані з ними численні прислів’я й приказки, про зразки завбачень погоди та народні й релігійні свята з конкретним їх датуванням, а також розвідки про найцікавіші обряди.

902.7
C66
Сосенко Ксенофонт
Різдво-Коляда і Щедрий Вечір: Культуролог. оповідь / К. Сосенко. – Київ: Український письменник, 1994. – 286с.

Ця книга, написана видатним вченим-етнографом і церковним діячем Ксенофонтом Сосенком, видана накладом автора у Львові 1928 року під назвою «Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечора», а присвячена – «на честь усім, що потрудились для української етнографії і зберегли великі цінності української давньої культури».

III. Василь Скуратівський – хранитель духовних скарбів

Василь Тимофійович Скуратівський – вчений, організатор і невтомний збирач народних скарбів з культури і побуту нашого народу, автор 20 книг з фольклору і етнографії, засновник і редактор часопису «Берегиня», наставника багатьох етнографів в Україні. Це була талановита, непересічна і творча особистість, що не уявляла себе без етнографії, а ми не можемо уявити етнографію другої половини XX століття без Скуратівського.
Василь Скуратівський народився 25 жовтня 1939 року у глухому поліському хуторі Забуда, на Житомирщині.
Батько Скуратівський Тиміш Якович (1898 - 1981), мати Скуратівська Мотря Антонівна (1900 - 1978), обоє селяни. Батько був знаним на селі столяром, виготовляв діжки, скрині, ліжка, вулики та інше. Для власних потреб розробив і виготовив дерев’яну медогонку. У родині було п’ятеро дітей, однак вижило двоє: старша сестра Ольга та найменший і єдиний син Василь.
З дитинства хлопчик любив читати. У 13 років вирішив стати письменником, написав першого вірша. Після закінчення школи у 1959 році, працював кілька місяців коректором в Народицькій районній газеті, і тільки з'явилась можливість, перейшов на журналістську роботу до Олевської райгазети «Колгоспник Олевщини». По трьох роках роботи звільнився і поїхав шукати долі в Сибір. Працював у тайзі на заготівлі живиці, кілька місяців вчився на розмітчика в Іркутську, коли знайшов журналістську роботу, переїхав до Усь-Кута. В цілому в Сибіру перебував півтора року. Повернувшись в Україну, продовжив журналістську роботу в різних газетах українського Полісся (Народичі, Радомишль, Олевськ, Житомир, Київ), працював у Немішаєвському сільгосптехнікумі. У 1964 закінчує Московську заочну школу журналістики, 1967 вступає на навчання до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на факультет журналістики.
З 1969 року працює редактором у журналі «Народна творчість та етнографія». З 1970 року з'являються у періодиці перші статті на народознавчу тематику. Згодом розпочинає роботу над науковою монографією про традиційне пасічництво.
У липні 1973 року викликають до КДБ у справі Василя Овсієнка, відтоді перебуває під наглядом спецорганів.
Визнання приходить під час публікації першого циклу народознавчих матеріалів «Зелене полум'я сосни» у газеті «Молодь України» (1983), далі продовжив публікації у виданнях «Сільські вісті», «Культура і життя», «Пам'ятки України», «Наука і суспільство».
1987 року виходить книга «Берегиня», яка витримала не одне видання і викликала хвилю зацікавлення народознавством у країні. Далі виходили у світ інші книги: «Покуть», «Погостини», «Святвечір», «Місяцелік», «Русалії», «Кухоль меду», «Я сам про себе розкажу» та інші. Всього за життя письменника було видано понад 20 книг.
Скуратівський пропагував традиційну культуру, обряди. Був ініціатором започаткування уроків народознавства у школах, одним із організаторів фестивалів: «Котилася торба» (дитячі ігри), «Коляда» (новорічні та різдвяні традиції), «Берегиня» (міжнародний фестиваль фольклору). Організував та проводив багаторічну народознавчу експедицію «Чумацькими шляхами». З 1992 року започаткував та видавав народознавчий часопис «Берегиня»[1].
Помер 16 грудня 2005 року. Похований в Києві на міському Берковецькому кладовищі. У цьому році (2019) 25 жовтня українська громадськість відзначатиме 80 років від дня народження цієї видатної людини.

902
С46
Скуратівський Василь Тимофійович
Дідух: Свята українського народу / В. Т. Скуратівський. – Київ: Освіта, 1995. – 271 с.
1670350 КСХ

Пропоноване видання – найбільш повне зібрання календарних свят українського народу. Автор, відомий письменник та етнограф, щедро ділиться з читачем своїм знанням духовної культури нашого народу, його обрядовості, традицій, фольклору, що сягають тисячоліть. Висока моральність предків, щира приязнь у стосунках, взаємодопомога, тонкий естетичний смак і, головне, високо поетичний культ пращурів, шанування свого родоводу – все це гідне наслідування нинішніми поколіннями.

902
С46
Скуратівський Василь Тимофійович
Місяцелік: Український народний календар / В. Т. Скуратівський. – Київ: Мистецтво, 1993. – 208 с.: іл.
1602319 КСХ

Чи знаєте ви, як і коли ворожили дівчата, якою була посвята в парубоцтво, як закликали весну наші пращури, коли заготовляли лікарські рослини, якими символами зустрічали Новий рік на Україні? Про ці та інші обряди і звичаї, що вже стали реліктами, ви дізнаєтеся, прочитавши книгу Василя Скуратівського «Місяцелік». Вона є логічним продовженням уже відомих творів «Берегиня» та «Посвіт», що набули широкої популярності серед читачів.

902.7
С46
Скуратівський Василь Тимофійович
Покуть / В. Т. Скуратівський. – Київ: Фірма, 1992. – 235 с.
1611323 КСХ

Це одна із найцікавіших книг Василя Скуратівського, яка складається із двох розділів : Обереги пам’яті і Спадщина. У ній автор висвітлює найважливіші питання народознавства.

9С2
С46
Скуратівський Василь Тимофійович
Русалії / В. Т. Скуратівський. – Київ: Довіра, 1996. – 734 с.
1634637 КСХ

У книзі описано найдавніші міфологічні вірування, обряди, народну символіку, різноманітні форми родинно-побутового і громадського життя, господарської діяльності – весь спектр матеріальної та духовної культури українського народу. Це по суті перша спроба дати більш-менш цілісну картину дохристиянської міфології українців із широким залученням нового матеріалу.

902
С46
Скуратівський Василь Тимофійович
Святвечір / В. Т. Скуратівський. – Київ: Перлина, 1994. – (Укр. пізнав. б-ка «Земляни». Сер. «Українці ). Кн. I. – 288 с.: іл.
1623060 КСХ

До книжки входить понад сто ґрунтовних описів свят та обрядів. Вони сповна розкривають духовний світ українців, їхній Божий дар творити його добрим, щедрим, щирим, милосердним, співчутливим, гостинним. Оповіді автора написані образною мовою, пересипані піснями, прислів’ями, приказками.

902
С46
Скуратівський Василь Тимофійович
Святки / В. Т. Скуратівський. – Київ: Українознавство, 1995. – 120 с.: іл.
1632798 КСХ

Відновлення традиційних свят і обрядів є запорукою відродження духовності в нашому національному домі. Цій меті має прислужитися й видання народного календаря, подібного до якого ще не було в Україні.