library

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

logo dnu

CSS Menu On Top Css3Menu.com

30.10.2021__________

Віртуальна виставка «Великий реформатор комедії»
(Виставка присвячена 400-річчю від дня народження Жана Батиста Мольєра)

betchoven

«У тебе муза недарма
Говорить правду жартома,
Для всіх людей благословенна.
І мова в тебе вся жива,
Але твої влучні слова –
Це справжня проповідь учена»

(«Н. Буало «Станси»)

В перелікі геніїв світової літератури ім'я французького письменника, драматурга і актора Жана Батиста Мольєра – одне із самих яскравих. 15 січня 2022 року культурна світова громадськість відзначатиме 400 років від дня його народження.

Мольєр прийшов у літературу за часів утвердження королівської влади. Найпишніший і найрозкішніший королівський двір у Франції привертав до себе увагу всієї Європи XVII століття. Під владою єдиного монарха країна зробила крок у нову економічну і політичну епоху. Але водночас був зроблений новий крок й у мистецтві – до класицизму, з його чіткими законами і зваженою гармонійністю. Людовік XIV чекав від класицистів прославлення себе як «короля-сонця». Втім, незважаючи на безліч похвальних творів на честь нього, справжнім володарем епохи став Мольєр – великий король комедії. З ним рахувався не тільки монарх, але й церква, і буржуазія, і аристократи. Його не любили у верхах, проте його не можна було не помічати, бо він панував над думками й почуттями тих, хто сидів у партері й на гальорці.

I. Життя і творчість драматурга

«… Мольєр мав величезний вплив на сучасне йому суспільство і високо підняв французький театр, що змогла зробити не просто талановита людина, а геній. Французи мають повне право гордитися комедіями, або краще сказати, театром Мольєра, бо Мольєр дав їм цілий театр»

(В. Бєлінський)

Жан Батист Поклен народився 15 січня 1622 року. Він походив із старовинної буржуазної сім'ї, що протягом декількох століть займалася ремеслом шпалерників-драпірувальників та декораторів. У Жана Батиста було ще три брата та двоє сестер, що померли в дитинстві. Коли йому було 10 років померла мати. Його батько одружився вдруге, але помер 1636 року.
Мольєра виховували в тодішній єзуїтській школі Клермонського колежу, де він ґрунтовно вивчив латину, так що він вільно читав в оригіналі римських авторів і навіть, за переказами, переклав французькою мовою філософську поему Тіта Лукреція Кара «Про природу речей» (переклад загублений). Після закінчення школи (1639)Мольєр витримав в Орлеані іспит на звання ліцензіата.
Але юристом він не став. Короткий час по смерті батька (1640 – 1642 роки) він займався ремеслом сім'ї, але зрештою кинув це і обрав професію актора. У 1643 році Мольєр очолив «Блискучий Театр». Уявляючи себе трагічним актором, він грав ролі героїв (саме тут прийняв свій псевдонім «Мольєр»).
З 1650 року Мольєр обійняв посаду голови трупи герцога д'Епернона – Шарля Дюфрена. Репертуарний голод трупи Мольєра і став стимулом початку його драматургічної діяльності.
Написана смертельно хворим драматургом комедія «Уявний хворий» - одна з найвеселіших і життєрадісних його комедій. На її 4-му подані (17 лютого 1673) Мольєр, що грав роль Аргана відчув себе погано, але все одно дограв спектакль. Його перенесли додому і через кілька годин він помер. Паризький архієпископ заборонив ховати грішника (актори на смертному одрі повинні були приносити покаяння) і відмінив заборону тільки за вказівкою короля. Найбільшого драматурга Франції поховали вночі, без обрядів, за огорожею цвинтаря, де ховали самовбивць та нехрещених дітей.

1

84
Б82
Бордонов Жорж
Мольер / Ж. Бордонов. – Москва: Искусство, 1983. – 415с.: ил. – (Жизнь в искусстве).
1351412 КСХ

Книга розповідає про письменницьку, акторську, особисту долю Мольєра, акцентуючи увагу на те, які близькі для нашого сьогодення його творіння. Опис життя Мольєра і аналіз п’єс великого комедіографа вплітаються тут в панораму французького суспільства XVII століття.

2

 

84
Б90
Булгаков Михаил Афанасьевич
Жизнь господина де Мольера / М. А. Булгаков. – Москва: Молодая гвардия, 1991. – 223 с.: ил. – (Жизнь замечательных людей. Серия биогр. Вып. 334).
1589854 КСХ

Книга відомого письменника М. А. Булгакова про життя Мольєра, основана на великому за обсягом документальному матеріалі.

1

84
Г54
Гликман Исаак Давидович
Мольер: Критико-биографический очерк / И. Д. Гликман. – Москва: Художественная литература, 1966. – 277с.
670458 КСХ

Це видання про життєвий і творчий шлях великого французького комедіографа Жана Батиста Мольєра.

1

84
К48
Клейнер Исидор
Мастерство Мольера / И. Клейнер. – Государственное издательство художественной литературы, 1934. – 94с.
45329-46 КСХ

Книга присвячена особливостям творчості Ж.-Б. Мольєра.

1

84
М90
Мультатули Валентин Михайлович
Мольер: Книга для учащихся старших классов средней школы / В. М. Мультатули. – Москва: Просвещение, 1988. – 142с.: ил. – (Биогр. писателя).
1568220 КСХ

Книга про життя і творчість Мольєра. Біографічні данні поданні в єдності з аналізом творчості письменника та історичних подій, які відбувалися у Франції в XVII столітті.

 

II. Творча спадщина митця

«Коли ви змальовуєте людей, ви повинні зображати їх такими, якими вони є насправді… Автор даремно працював, якщо у створених ним образах не можна впізнати сучасне суспільство».

(Ж.-Б. Мольєр)

Жан Батист Поклен, що обрав собі сценічний псевдонім Мольєр (1622 - 1673) написав 37 п'єс в жанрі комедії.
Творчість Мольєра ділять на дві половини. Спочатку він виявив себе у мандрівній трупі як актор-імпровізатор і драматург. У цих виставах-імпровізаціях панували традиції народної ренесансної комедії масок – commedia dell'arte, які сягали корінням римської елліністичної комедії (Плавт) і вистав середньовічних акторів-гістріонів.
У 1658 році Мольєр приїздить в Париж. Його гра сподобалась Луї XIV, якому тоді було 20 років. Він подарував Мольєровій трупі розкішне, побудоване ще кардиналом Рішельє приміщення – Пале Ройяль, з яким пов'язані останні 15 найплідніших років у житті і творчості драматурга. Найкращі комедії, написані в ці роки такі: «Кумедні манірниці», дуже популярний в Україні XIX ст. «Жорж Данден», «Тартюф», «Дон Жуан», «Мізантроп», «Скнара», «Міщанин-шляхтич», «Хворий, та й годі!». Під час вистави цієї комедії, де Мольєр грав роль комічно хворого Аргана, у нього стався крововилив у горло, від якого він помер.
Для творчості цього драматурга характерне поєднання пафосу викриття і заперечення старого з утвердженням нових гуманістичних ідеалів. Позитивні ідеали Мольєр постійно шукав у народі, в його повсякденному житті. Герої з народу виступають у його п'єсах носіями мудрості, в їхні уста він вкладає найбільш дорогі його серцю ідеї.

1

И(Фр)
М79
Moliere
L'Avare: comedie / Moliere. – Paris, 1986. – 141p. – (Classiques Larousse).
1653862 ВІЛ

В одній із кращих комедій «Скупий» (1668) Мольєр показав найбільший порок буржуазії – нестримну гонитву за грішми, що перетворює людину на жорстокого, себелюбного хижака. Сюжет «Скупого» запозичений із п'єси римського комедіографа Макція Плавта «Скарб», але розроблений Мольєром значно глибше. Головний герой Гарпагон збагачується лихварством, наживаючись на чужому нещасті. Гроші, золото стають метою існування скупого, знищуючи в ньому всі людські риси, родинні стосунки та зв'язки.

6

И(Фр)
М79
Moliere
Les Fourberies de Scapin: comedie / Moliere. – Paris, 1984. – 121 p.
1653921 ВІЛ

«Скапен-штукар» (1671) – одна з останніх комедій Мольєра. ЇЇ тему автор запозичив із п’єси римського комедіографа Публія Теренція «Форміон». Мольєр зосередив у ній увагу на типовому персонажі комедії інтриги – Скапені. Герой жвавий і гострий на язик, жартівник і штукар, розумніший за своїх господарів; він вміло дурить їх і крутить ними, як йому заманеться.

8

И(Фр)
М79
Moliere
Le Medecin Malgre Lui: comedie / Moliere. – Paris: Librairie Larousse, 1970. - 128p.
1653920 ВІЛ

Останню комедію «Хворий, та й годі» (1673) геніальний драматург написав чи в не найважчий період свого життя. Втрата кількох близьких йому людей, розрив з деякими друзями, переслідування з боку ворогів, загострення хвороби остаточно підірвали здоров’я Мольєра. З великими труднощами він виконав роль Аргана у четвертій виставі комедії, а через кілька годин, 17 лютого 1673 року, його не стало.
Весь свій сатиричний талант Мольєр у цій комедії спрямував на викриття псевдонаукових методів тогочасної медицини, на лікарів-шарлатанів і на тих, хто сліпо вірив у їхні знання.

8

И(Фр)
М79
Moliere
Le Misanthrope: comedie / Moliere. – Paris: Bordas, 1963. – 126 p. – (Les Petits Classic Bordas).
1653895 ВІЛ

Цей твір є зразком «високої» класицистичної комедії Мольєра. «Мізантроп» (1666) вважається найбільш серйозною, філософською глибокою п’єсою. Твір стосується сучасної письменнику дійсності і у ньому в сатиричному плані показано аморальність, дріб’язковість та улесливість столичного дворянства, продажність суду, а також штучний пафос багатьох літературних творів того часу.

8

И(44)
М79
Moliere
Tartuffe ou L’Imposteur: comedie / Moliere. – Paris, 1973. – 128p.
1653847 ВІЛ

Головний герой комедії «Тартюф» (1664 - 1669) – негідник Тартюф, в устах якого сама суть і поняття християнського вчення – любов до ближнього, зречення життєвих благ – звучать як знущання і з людини, і з самого вчення. Зачарований цими проповідями, довірливий і простодушний Оргон стає жорстоким і черствим тираном своєї родини, слухняним знаряддям у руках пройдисвіта.
Комедія «Тартюф» синтезувала в собі різні драматичні жанри та засоби. В ній є елементи трагедії, соціально-політичної сатири, гротеску, комедії характеру та інтриги, буфонно-комічні епізоди з народних фарсів.

8

84(Фра)
М76
Мольєр Жан Батіст
Комедії / Ж. Б. Мольєр. – Київ: Веселка, 1993. – 366с.: іл. – (Шк. б-ка).
1702286 АХЛ

Книгу складають найкращі п’єси великого французького драматурга XVII століття, що ввійшли до скарбниці світового мистецтва: «Тартюф, або ж Облудник», «Дон Жуан, або Камінний гість», «Міщанин-шляхтич», «Скапен-штукар», «Хворий, та й годі».

Література до книжкової виставки «Великий реформатор комедії»

 


Виставку підготувала пров. бібліотекар Стець Я.М.

На головну