НАУКОВА БІБЛІОТЕКА
02.05.2018__________
Віртуальна виставка «Світло доброго серця»
(Присвячена 100-річчю від дня народження Василя Олександровича Сухомлинського)
«Споконвіку славна у дерзанні
Золота учительська душа
Та найбільше нині у пошані
Світлий геній школи Павлиша»
(Г. Гораш)
Українська педагогіка багата славними іменами. Серед них ми називаємо ім'я Василя Олександровича Сухомлинського – справді народного вчителя, а ще й публіциста, письменника, поета. Він заслужений вчитель УРСР, кандидат педагогічних наук (1955), член-кореспондент Академії педагогічних наук РРФСР (1957), член-кореспондент Академії педагогічних наук СРСР (1968). Своє благородне серце, сили і знання, педагогічне обдарування Василь Олександрович віддав дітям, молоді, школі, покликаній стати осередком виховання людської особистості.
У цьому році 28 вересня українська громадськість відзначатиме 100 років від дня народження цієї славної людини.
1. Людина великої душі
«Що було найголовніше в моєму житті? Без вагань відповідаю: любов до дітей. Учительська професія – це людинознавство, постійне проникнення в складний духовний світлюдини, яке ніколи не припиняється. Прекрасна риса – повсякчас відкривати в людині нове, дивуватися новому, бачити людину в процесі її становлення – один із тих коренів, які живлять покликання до педагогічної праці»
(В. Сухомлинський)
Народився Василь Олександрович Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селі Василівка Олександрійського повіту Херсонської губернії в селянській родині. Умови, в яких зростав майбутній педагог, були дуже складними: революція, зміна урядів, громадянська війна, невдалі спроби колективізації, голодомор 1933 року, насильницька колективізація.
Батько Сухомлинського – Олександр Омелянович був помітною людиною в селі: і тесля, й член правління колгоспу, й учитель праці, й сількор, й активний учасник сільської самодіяльності. Бабуся і мати були обдарованими, творчими натурами, і це значною мірою вплинуло на особистість майбутнього педагога.
Протягом 1926-1933 років він навчається в семирічній школі. Гарно малює, пише вірші, грає на народних музичних інструментах. 1934 р. він вступає на підготовчі курси педагогічного інституту в Кременчуці, а потім починає навчання в тому ж інституті на факультеті української мови і літератури.
Через хворобу в 1935 р. Василь Сухомлинський залишає заняття в інституті й розпочинає роботу в школі, якій (за винятком двох воєнних років) присвятив усе своє життя. Він працює вчителем у сільських школах Онуфріївського району і навчається заочно в Полтавському педагогічному інституті. Закінчивши у 1938 р. навчання, продовжує працювати в школі, але вже завучем в Онуфріївці, районому центрі.
У 1941 р., коли розпочалась Велика Вітчизняна війна, В.О. Сухомлинський був призваний до армії, направлений на короткочасні курси політруків у Москві, а потім брав участь у боях на Калінінському фронті. Війна пройшла крізь його життя і долю: учасник важких боїв, тяжко поранений під Ржевом, людина , що розгубила своїх рідних, Василь Олександрович писав про неї болем своїх незагоєних ран.
У 1942 р. після поранення та численних госпіталів В.О. Сухомлинський був комісований. У невеличкому селищі Ува Удмуртії працював директором школи до 1944 р. У цей час він знайомиться зі своєю майбутньою дружиною Ганною Іванівною Дев’ятовою, працівником Наркомосу Удмуртії.
З 1944 по 1948 роки педагог працює завідуючим Онуфріївським районним відділом народної освіти. Добір кадрів, відбудова шкіл, організація харчувння, безпосередня допомога дітям-сиротам. Однак ця адміністративна діяльність його не задовольняла, не давала простору для твочої, ініціативної натури. Припершій можливості він попросився в школу – до дітей, до живої справи.
З 1948р. до кінця свого життя Василь Олександрович працював у середній школі в Павлиші. В 1955 р. він захищає кандидатську дисертацію на філософському факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка «Директор школи – керівник навчально-виховної роботи».
В 1957 р. Сухомлинський був обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук РРФСР, ав 1958 р. йому було присвоєно звання заслуженого учителя школи УРСР, 1960 р. він був нагороджений орденом Леніна.
Життя педагога обірвалося на злеті – на 52-му році. Він був сповнений задумів, мрій, творчих знахідок.
 |
37 |
|---|---|
 |
37 Хронологически материал книги поделен на три части. Перввая часть: «Начало дискуссии: 1966-1970 годы – прижизненная полемика». Во вторую часть включены материалы дискуссии, растянутые во времени с 1970-го до 1990 года. Третья часть содержит материалы с 1993 года и по нынешнее время. |
 |
37(09) В книге впервые дается попытка осветить мировоззренческие основы педагогических взглядов замечательного педагога, мыслителя и гуманиста В.А. Сухомлинского. В основе его педагогической системы – гуманистический идеал формирования общественных отношений, воплощение которого требует воспитания у школьников высокоразвитого сознания. |
 |
37 Ця книга – своєрідний літопис спогадів про В.О. Сухомлинського його рідних, друзів, колег, однодумців. Віддавши своє серце дітям, Василь Олександрович разом з колективом Павлиської школи впровадив у педагогічну практику гуманістичні засади, в основі яких – любов, повага, доброта, чуйність і довір’я до учня, глибоке і всебічне вивчнення особистості школяра. |
 |
37 Писатель Б.Тартаковский хорошо знал учителя Сухомлинского и в этой повести использовал записи своих бесед с ним. Повесть раскрывает облик человека изумительной чистоты и благородства, сделавшего смыслом своей жизни профессию педагога. |
 |
У2 Повість Івана Цюпи присвячена життю і творчості видатного педагога Василя Сухомлинського. |
2. Сила Духу і Розуму: творча спадщина В.О. Сухомлинського
«Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний»
(В. Сухомлинський)
Творча спадщина В.О. Сухомлинського вражає своєю багатогранністю. Він написав 48 монографій, понад 600 статей, 15000 оповідань і казок для дітей. Важко назвати питання, що хвилювало педагогів та громадськість і не було предметом пильної уваги Василя Олександровича. Його характеризувало надзвичайно чутливе ставлення до вимог сучасності, постійне урахування перспектив наукового прогресу, вміння актуалізувати й майстерно використати найкращі здобутки минулого стосовно до завдань виховання.
Педагогічна спадщина В.О. Сухомлинського глибоко вивчається в Україні, в багатьох країнах світу. Створена і активно працює Українська асоціація ім. Василя Сухомлинського (1991р.), Міжнародне товариство послідовників Сухомлинського (Німеччина, Марбур, 1990), Всекитайське товариство прихильників В. Сухомлинського (1998). У Павлиській середній школі, що носить його ім'я, з 1975 року діє педагогічно-меморіальний музей В. Сухомлинського.
 |
84(4Укр)6 Ця книга – збірка мудрих і повчальних казок, оповідань, притч, новел, написаних для дітей і дорослих великим українським педагогом і письменником Василем Сухомлинським. Кожна казка, кожне оповідання розповідають читачам про неповторну красу природи, магічну силу доброти і чуйності у взаєминах між людьми, пробуджують у нас бажання захистити слабшого, допомогти старшим. |
|---|---|
 |
84(4Укр)6 Знайомство з творчою спадщиною Василя Сухомлинського зарождує у дитячій душі високі моральні, гуманістичні почуття – любов до батьків, повагу до людей похилого віку, милосердя до немічних, нещасних. |
 |
370.174 Проблему нравственного воспитания замечательный педагог В.А. Сухомлинский считал самой главной в работе школы. В книгу включены беседы, которые учитель может использовать в воспитании у учащихся патриотизма, гражданственности, любви к близким, природе, учителю. |
 |
371.4 Автор – выдающийся педагог на основе своего опыта практической работы и достижений современной педагогики психологии фундаментально обосновывает принципы воспитания ученического коллектива, раскрывает методику организации его деятельности, характеризует систему внутриколлективных отношений и заостряет особое внимание на создании благоприятных условий для социализации личности каждого ребенка. |
 |
37 В книге собраны статьи и фрагменты из работ разных лет выдающегося педагога и ученого Василия Сухомлинского (1918-1970). Лейтмотивом сборника проходит мысль об органической целостности формирующейся личности и единстве взаимосвязанных педагогических явлений. |
 |
371.4 «Педагогика должна стать наукой для всех», - писал В.А. Сухомлинский. В этой книге автор размышляет о проблемах педагогики и дает практические советы. |
 |
371 «Сердце отдаю детям» - одна из немногих в современной педагогической литературе книг, завоевавших признание педагогов и родителей. Автор знакомит читателя с тем, как на протяжении нескольких лет, с того дня, когда маленький человек впервые переступил школьный порог, до окончания начальной школы, он вводил своих воспитанников в мир познания окружающей действительности, помогал овладевать знаниями, пробуждал умственные способности и утверждал благородные чувства. |
 |
371с У книзі видатного педагога подаються поради з питань організації, змісту, форм, методів і прийомів навчально-виховної роботи, самовиховання учнів. Широко висвітлюється в цьому плані досвід Павлиської середньої школи. |
Література до віртуальної виставки «Світло доброго серця»
Виставку підготувала пров. бібліотекар Стець Яніна Миколаївна